Приблизно тиждень тому в українському кінопрокаті з’явилися Сильвестр Сталлоне та Арнольд Шварценеґґер у новій стрічці "План втечі". Це не перша, й щось мені підказує, що далеко не остання, спільна робота видатних акторів. І хай вони давно вже не хлопчаки, але їм ще є що показати й про що розповісти своїм глядачам.
Сюжет фільму "План втечі" розвивається довкола професійного втікача з в’язниць Рея Бресліна (Сильвестр Сталлоне), який на замовлення страхових агенцій перевіряє на власному досвіді слабкі місця у пенітенціарних закладах. Під час одного зі своїх чергових замовлень Бреслін опиняється в пастці - його ув’язнюють в надсучасній та наддосконалій в’язниці "Гробниця", побудованій на основі його ж перевірок попередніх закладів. Просто Рей став непотрібним і його вирішили позбутися. Проте існує єдине "але" - сам "тюремний Ґудіні" ще не збирається на пенсію, тим паче, у такий спосіб. Тож за допомоги кількох в’язнів (Еміля Роттмаєра – Арнольд Шварценеґґер та Джаведа – Фаран Таір) разом із тюремним лікарем Емілем Кайкевом (Сем Нілл) він береться за нездійсненну справу.
На моє подивування, стрічка вийшла кращою, аніж я очікував (особливо після "Останнього пристановища" Арні та не надто вражаючих "Нестримних" (TheExpendables, 2010, 2012 роки, Сталлоне). Й хоча за акторським складом одразу можна зрозуміти, хто є лиходієм, а хто - позитивним героєм (рівно так само можна простежити й сюжетну лінію), фільм все одно дивитися цікаво. До того ж тішить співпраця двох мастодонтів, які досить часто протистояли одне одному, - Арні та Сталлоне. Ролі між ними одразу було розподілено й розставлено всі крапки над "і": Сталлоне - головний герой (серйозний, навіть похмурий, задумливий та чіткий у розрахунках), Шварценеґґер - допоміжний (жартівник, балагур, великий добрий ведмідь, якого водять на повідку). Баланс вирівнюється наприкінці, коли Роттмаєр розкриває перед Бресліном всі карти змови.
Поза непривабливістю особисто для мене тюремної тематики, маю констатувати, що з подібних бойовиків це один із найкращих. І в разі продовження в такому руслі, дідусі можуть направду подарувати нам ще не одну хорошу стрічку.
Окремої уваги заслуговує піар-хід Сильвестра Сталлоне перед прем’єрою стрічки. Всі світові медіа облетіла звістка про те, що він, будучи на підпитку, відлупцював в одному з барів трьох підлітків. Потім Сталлоне виправдовувався тим, що він захищав честь дами. У підсумку про справу всі забули (принаймні одночасно перестали всі про неї говорити). Сталлоне знову опинився на свободі й спокійно продовжує свою діяльність з розкрутки фільму. Звідси я роблю висновок, що вся ситуація була добре зрежисованою провокацією заради фільму. Не можу сказати, що такі засоби варті використання, але мети своєї вони таки досягнули - рейтинг стрічки росте, бюджет доходить до окупності (за тиждень із 50-тимільйонного бюджету збори становлять 25 мільйонів доларів).
Оцінка за 12-бальною шкалою: 10 балів.
Текст Ілько Білленко-Шумахер, кінокритик
