Учора Мін'юст оприлюднив наказ Міністерства доходів і зборів № 329, зареєстрований 11 жовтня. Після офіційної публікації документа відомство отримає законні підстави використовувати в роботі комп'ютерні поліграфи. У відомстві вже є детектор брехні та поліграфолог. Про це повідомляє kommersant.ua.
Технічний пристрій, як зазначено в інструкції міністерства з його застосування, може бути використаний лише в трьох випадках. Перший з них - оперативно-розшукова діяльність в системі міністерства та його територіальних органах для звуження кола підозрюваних, виявлення причетності опитуваних осіб до планування, підготовки і вчинення правопорушення, оцінки правдивості показань. Дві інші сфери використання поліграфів стосуються внутрішньовідомчої діяльності.
На детекторі брехні перевірятимуть кандидатів на посади у структурі міністерства - чи не мають вони алкогольної або наркотичної залежності, схильності до суїциду, кримінального минулого або зв'язків з криміналітетом, і взагалі - які їхні мотиви вступу на посаду. Перевіряти чесність співробітників можна буде також під час проведення службових розслідувань і перевірок.
Участь у дослідженні має бути добровільною. Респондент на будь-якому етапі інтерв'ювання може відмовитися від участі без пояснення причин. Така відмова не повинна призвести до утисків прав людини.
"Якщо респондент вважає, що він невинний, то навіщо йому боятися поліграфа? А якщо відмовиться, то тінь сумніву на нього все одно впаде",- вважає керівник напрямку "Поліграф" консалтингової компанії Capital Human Resources Олександр Соколов.
За словами керівника Українського бюро психофізіологічних досліджень та безпеки, експерта-поліграфолога Ігоря Усикова, світова практика свідчить, що детектор брехні є фактором, який стримує корупцію.
"Чиновник, знаючи, що його можуть викликати на поліграф, сто разів подумає, чи брати хабар, адже тільки з допомогою детектора брехні можна виявити те, що не вдалося задокументувати. У США службовці проходять такі дослідження раз на рік", - розповів експерт.
Перевірки проводяться більш ніж у 75 країнах, у тому числі на пострадянському просторі - в Росії, Білорусії та Молдові. Однак, наприклад, в Австралії, Австрії і Німеччині такі дослідження заборонені.
Про ефективність таких заходів експерти не говорять. На "Арселорміттал Кривий Ріг" дослідженню на чесність підлягали кандидати на посади в службах постачання, збуту, логістики, департаментах інформаційних технологій і автоматизованих систем, капітальних ремонтів і безпеки. Через перевірки співробітників на детекторі брехні навіть виник конфлікт з профспілкою комбінату.
В Україні відмова від участі в інтерв'ю з допомогою детектора брехні не є приводом для звільнення або відмови в прийнятті на роботу. Перший заступник голови парламентського комітету з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією Геннадій Москаль ("Батьківщина"), який у березні зареєстрував законопроект щодо узаконення застосування поліграфа у кримінально-процесуальному праві, упевнений, що людина, яка постраждала в результаті проходження дослідження на детекторі брехні, може відновити свої права через суд.
"Міністерству поліграф потрібен для пустощів. МВС і СБУ також використовують детектори брехні, але для внутрішнього користування,- розповів нардеп. - Такі дослідження не можна буде пред'являти суду як доказ".
За словами депутата, в Україні немає стандартів сертифікації, і результати психофізіологічного дослідження можна ставити під сумнів.
Утім, вже згаданий Олександр Соколов зазначив, що деякі судді можуть визнати дані детектора доказовою базою. Ймовірність правдивого результату в 90% дозволить суду розібратися в ситуації.
"Але в остаточному ухваленні будь-якого висновку бере участь поліграфіст. Все залежить від рівня його професіоналізму. Будь-яка його помилка, грубо кажучи, може коштувати людині свободи. Навіть при повторному проходженні поліграфа може змінитися результат", - застеріг Соколов.
