Про це розповів судовий вікарій Тернопільсько-Зборівської архієпархії УГКЦ, отець Роман Дутчак в інтерв'ю "Високому Замку", передає кореспондент ІА ГРІМ.

Як розповів отець, головним документом для того, щоб церква розпочала ствердження уневажнення таїнства шлюбу, є позовна скарга. Без цього документу процес розпочатися не зможе.

Сам розгляд такої справи триває до дванадцяти місяців, а підставою для церковного розлучення може стати низка факторів. Один з них - неправдиве заповнення шлюбного протоколу. До прикладу, перед вінчанням, під час заповнення шлюбного протоколу, наречених просять вказати, чи не хворів хтось з їхніх родичів на психічні захворювання. Якщо чоловік чи жінка приховає правду, то це є підставою для уневажнення шлюбу, оскільки, за словами священика, "той, від кого правду приховали, можливо, не взяв би шлюбу з цією людиною".

Також, як розповів Р. Дутчак, при розгляді справи з’ясовують, чи пара свідомо, добровільно і повноцінно приймала таїнство Подружжя, чи не робила це з примусу, через обставини або без усвідомлення самого таїнства.

На суді присутні судді, свідки, можуть бути присутніми адвокати. "Бажано, щоб були присутні обоє- і чоловік, і жінка. Надсилаємо відповідачу 3-4 листи, аби впевнитися, що людина знає, що її справу розглядає церковний трибунал. Якщо людина двічі не з’являлася на засідання, справа розглядається без неї", - пояснив священик.

При цьому він уточнив, що слово "розлучати" не є достатньо коректним щодо церковних уневажнень таїнства шлюбу, і пояснив чому.

"Якщо правдивий шлюб з якихось причин не відбувся, то церква через процес ствердження неважності таїнства Подружжя має право визнати його неправосильним. У таких випадках чоловік та жінка вважаються вільними і можуть приймати таїнство Подружжя. Якщо нема підстав до уневажнення шлюбу, але подружжя не може жити разом, то оформляють сепарацію - дозвіл на звільнення від подружніх обов’язків. У такому випадку чоловік та жінка можуть приступати до Сповіді і Причастя за умови, що не мають співжиття з кимось. Але церква не дає їм дозволу у подальшому приймати таїнство Подружжя", -

Він розповів, що обов'язок церкви - не розлучити, а примирити. При цьому він додав, що найважче примирити людей, народжених у дев'яностих.

"Найскладніше примирити молодих людей, народжених у 90-х, бо ті поживуть трохи, розбіжаться і навіть не згадають одне про одного. Таїнство Подружжя для них - лише красивий обряд", -

Він розповів, що за проханням уневажнити шлюб до церковних трибуналів звертаються вкрай рідко. Бувають і звернення від пар, які прожили по 10-20 років і вже народили кількох дітей.

Втім, зазначив о. Р. Дутчак, багато подружніх пар все ж забирають у процесі розгляду свої позовні скарги. А є й такі, які, за словами священика, Є й такі, які передумують розлучатись, коли їх вже розлучили. "Доводиться знову вінчати", - розповів судовий вікарій Тернопільсько-Зборівської архієпархії УГКЦ, отець Роман Дутчак.