Це найкоротша стаття про майбутнє культури Львова… з довгим  заголовком про те, що культуру міста , після  «третіх москалів» і  «свідомих галичан» будуть формувати «четверті українці».

І цей ешелон вже є. Вони приїхали до мітичного у їхньому явленні Львова за свободою, рівністю і братерством.  

Нарвалися на  екуменічні молебні , бої перебиранців  між поляками і українцями, тераріуми у кожному мистецькому середовищі  і дідухо-вишиванки з кожної нагоди. 

Але оскільки ці четверті – українці з великої України, то в дупі вони мали  фарисейську псевдорелігійність,  старі порахунки з сусідами,  кістяки у кожній мистецькій шафі і п’ємонтність кожного вишиваного лицеміра.

Вони не є обтяжені львівськістю як хворобою.  І це наш шанс.  

Чим швидше ми поховаємо на Личакові  львівський снобізм і байку про обраність – тим швидше перестанемо сповзати у гноївку задрипаної провінційності. 

З публікації на сайті Форуму видавців.