Свято Хрещення Русі-України єднає всіх християн України, незалежно від того, до якої конфесії вони належать, а спосіб у який християни відзначають це свято, віддзеркалює їхню ідентичність, тобто показує, до якої традиції вони належать.
Українська Греко-Католицька Церква є Церквою Володимирового Хрещення, і ми зберігаємо стародавню Київську традицію відзначення цього свята, яка походить ще з тих древніх часів і передається як скарб, котрий ми зуміли не розтратити дорогою.
Суть цієї традиції полягає в тому, що стародавня Київська Церква святкувала пам’ять Хрещення Руси-України 14 серпня. Християни України, зокрема православні добре знають, що цього дня розпочинається Успенський піст і відбувається так зване августівське водосвяття. Це водосвяття якраз пов’язане з тим, що цього дня Київська Церква відзначала свято свого Хрещення.
Святкувати ж Хрещення в день пам’яті князя Володимира – досить недавня традиція.
Уперше Хрещення Русі-України, або радше Хрещення Русі в російській традиції відзначалося в Києві з нагоди 900-ліття Хрещення Володимира. Щоб підкреслити, що саме російське православ’я є державною релігією Російської імперії, свято було піднесено до рангу офіційного, державного й перенесено на день пам’яті князя Володимира – 28 липня.
Ми шануємо традицію наших православних братів Московської традиції, але в нашій Церкві, Греко-Католицькій, яка ніколи не була пов’язана з центром християнства, що є в Москві, збереглася давня Київська традиція, котрої ми дотримуємося й сьогодні.
Князь Володимир хрестився за грецьким (візантійським) обрядом. Однак стверджувати, що він конфесійно обрав православ’я в час Хрещення неправильно. У часи Хрещення князя Володимира християнство не було поділене. Розподіл, чи схизма, між Римом і Константинополем відбувся у 1054 році. Коли хрестився князь Володимир, Христова Церква була єдина.
Свято Хрещення Русі-України дуже важливе з точки зору духовного пошуку людини. Бо кожна людина шукає Бога. Тобто кожен з нас знаходиться в пошуку прекрасного, вічного... І ось саме князь Володимир сьогодні нам каже, що він знайшов те, що шукав. Його шлях до Хрещення, шлях до християнської віри не був простим. Це був шлях різного роду сумнівів, пошуків. Хрещення було святом, коли князь Володимир поділився зі своїм людом радістю від того, що знайшов те, що шукав, – знайшов Бога, який є любов.
Володимирове Хрещення, державний акт, який вчинив князь, який став вінцем християнізації цієї країни і людей.
Водночас, незважаючи на те, що християнство в Україні налічує 1025 років, Україна і сьогодні потребує християнізації, тому що надзвичайно агресивний атеїзм часів Радянського Союзу позначився на нашому народі.
Багато людей в Україні продовжує шукати Бога, як це було в часи князя Володимира, і ще його не знайшли. Вони очікують слова Христового Євангелія. Від того, наскільки повно, Церкви в Україні зможуть відповісти на ці потреби людей, залежить наше майбутнє. Сьогодні ми маємо велике завдання не тільки зберегти цю віру Володимира, яку ми зберігаємо справді, як животворну силу нашого народу. Але перед християнами стоїть завдання цю віру передати майбутнім поколінням.
