Українці з радістю очікували свято 1025-річчя Хрещення Київської Русі. Але, як завжди, коли за справу спільно беруться діячі з Партії Регіонів і штатної церкви Кремля, нічого доброго з цього не виходить. Свято перетворюється на політичний фарс з неприємним московським духом. Свято Хрещення Київської Русі – на свято спільне для Росії, Білорусі (хоч у Лукашенка вистачило клепки проігнорувати його), Молдови, яких в ті часи ще взагалі не існувало.

Не прибув на святкування Вселенський патріарх Варфоломій. За версією прес-секретаря предстоятеля УПЦ МП, голови Синодального інформаційно-просвітницького відділу протоієрея Георгія (Коваленка) - через «інші справи». Однак Священний Синод Української православної церкви Київського патріархату вважає, що, на перешкоді його участі в святкуваннях, як і ряду інших предстоятелів, стало «небажання сприяти втіленню через урочисті заходи ідей «Третього Риму» – зарозумілої і нечестивої теорії, яка прагне підмінити єдність у Христі єдністю під владою Московського престолу». Чітко і зрозуміло. Проте, навіть відсутність патріарха Варфоломія не завадила Януковичу заочно нагородити його орденом Свободи. Не цікавлячись, чи прийняв би патріарх з його рук цю чи іншу відзнаку.

Патріарха РПЦ Кіріла до Києва везли на броньованому літерному поїзді, розробляли спеціальний графік руху, по виділеній колії. З охороною президентського рівня. Так колись возили Сталіна, а за новітніх часів – вождів комуністичної Північної Кореї, які традиційно не довіряють авіаційному транспорту. У поїзді в спеціальному храмі-вагоні везли триметровий хрест апостола Андрія Первозванного, принесений з Греції. Але ж не його охороняли…

Комунальне об'єднання «Київзеленбуд», мабуть, так тішилося з приводу цього візиту, що опублікувало на своїй Facebook-сторінці інформацію про те, як їхні фахівці прикрашають квітами клумби. Проілюструвавши її фотографією, на якій квіти домальовані за допомогою комп'ютерної програми з редагування зображень.

Представники різних церковних конфесій домовилися про те, що кожна церква святкуватиме 1025-річчя хрещення Київської Русі окремо в своїх храмах. Домовилися, щоб не виникло, бува, протистояння, заради об'єднання українців. Що не завадило згадуваному вже прес-секретарю УПЦ (МП), протоієрею Георгію заявити напередодні, що святкування зайвий раз продемонструє – Київський патріархат знаходиться поза православною церквою. І великодушно додав стосовно прийнятних для Москви умов капітуляції: «Тому від Київського патріархату ми хотіли б не коментарів, а святкового повернення в лоно православної церкви. Тоді наші обійми для них відкриті».

УПЦ (МП) влаштувала 27 липня молебень на Володимирській гірці, який провів Кіріл. Вона ж додумалася роздавати запрошення туди тільки «вибраним», а всім іншим віруючим рекомендували не йти на місце проведення молебню, а дивитися його по телевізору або слухати по радіо. Отож, не всі змогли потрапити туди, після початку молебня охорона взагалі закрила вхід і не пропускала людей. Серед тих, хто не потрапив на початок, була навіть Ганна Герман. Однак після довгих переговорів вона та ще кілька осіб таки змогли пройти. Звісно, без перешкод пройшла четвірка президентів України, Росії, Молдови та Сербії — Янукович, Путін, Ніколає Тімофті й Томіслав Ніколич. Під час молебню охорона відбирала у вірян пляшки з водою, церковні калачі та просфори з компетентним поясненням, мовляв, в їжі та напоях могла бути отрута. При цьому контейнерів, куди можна здавати речі, ніхто не підготував. Хліб, який використовують для церковних обрядів, доводилося класти прямо на землю. Дух московського православ’я чувся у всьому.

Українців закликали єднатися з «братніми» російським, білоруським, молдовським, сербським православними народами. Але при цьому роз’єднуватися з тими братами-українцями, які належить до іншого патріархату. Ось так святкуванням річниці Хрещення Київської Русі домашні регіонали і московські попи черговий раз намагалися роз'єднати Україну, перетворюючи його на дійство, дуже далеке від християнської традиції.

УПЦ (КП) відзначала це свято 28 липня відкрито, у Володимирському соборі, який був заповнений вщент, багатьом не вистачило місця. Напередодні всіх віруючих закликали приходити без всяких пропусків і запрошень. З відомих політиків з’явився хіба що Арсеній Яценюк. Після майже двогодинної літургії декілька тисяч вірян пройшли хресною ходою зі собору до Володимирської гірки, де відслужили святковий молебень. Кожен українець зміг відчути різницю між Українською Церквою і рекламним агентством «руского міра».

Незважаючи на поведінку представників Москви, які на чолі з Кірілом цими днями чулися у Києві наче господарі, дивлячись на киян як на непроханих гостей, на відкритті виставки «Велике і величне» патріарх УПЦ (КП) Філарет, вітаючись, обійнявся з патріархом УПЦ (МП) Володимиром. І згодом заявив, що вірить в об'єднання Київського і Московського патріархатів. А на запитання, коли це може відбутися, мудро відповів: «Бог знає. Ми знаємо, що буде, а коли – Бог знає».

Прес-служба МВС повідомила, що 27 липня відбулося загалом 186 масових заходів, за участі 75 800 громадян і 3 500 правоохоронців. Могли б хоч нулик дописати до кількості громадян, бо ж такий величавий візит – і щось не зовсім густо «кірілопоклонників» (а треба ж ще й взяти до уваги, що до цього числа належать тисячі і тисячі справді українських православних). Тим не менш, Янукович окремо особисто зустрічався з Кірілом, щоб подякувати йому за візит. Нарешті його поїзд залишив Київ і вирушив до Мінська. Дихати в Україні стало хоч трішки легше…

Ну і як без Путіна?! Прибувши до нас з нагоди святкування Хрещення і Дня флоту, який 28 липня проходить одночасно в Україні та Росії, він після Києва подався до Севастополя, де черговий раз розказував про «спільні» корені, культуру і релігію Росії та України, про те, що спільний парад «символізує міцність співдружності обох флотів і відданість традиціям предків». А Янукович говорив про великий потенціал співпраці флотів обох країн та про особливу дружбу між Україною та Росією, яку відчутно у Севастополі. Мабуть, дружба настільки міцна, що саме через неї Київ поступається Москві останніми крихтами свого впливу на Севастополь і весь Крим, навіть послужливо прибираючи звідтіля штаб ВМС України.

У російському Інтернеті з’явився з приводу святкових подій анекдот, який досить влучно відображає сутність його головних персонажів. Отож, після завершення урочистостей Янукович, Путін і Кіріл добряче випили. І почали світську бесіду. Янукович стверджує: «Я – найкращий православний! Я – заступник Господа на Землі!». На що заперечує Путін: «Ні, я найкращий! Я – заступник Господа!». Роздратований Кіріл кидає: «Ви обоє брешете! Немає в мене ніяких заступників!»

Ось така трагікомедія, на котру перетворили величне свято українських християн. І так триватиме доти, доки Україною правитиме регіональний елемент з московським чадом в голові. Якому з Москви диктуватимуть, що і як святкувати. Доки не позбудемося впливу цієї кремлівської «п’ятої колони», зазомбованої та керованої резидентом полковника КГБ Путіна – Кірілом.