Фонди Львівського музею історії релігії є чи не найунікальнішими в Україні. Однак, не зважаючи на призначення нового директора музею, інтриги стосовно цього питання не вщухають.
Сьогодні в засобах масової інформації багато критики щодо Вашого призначення на посаду директора Львівського музею історії релігії. З чим, на Вашу думку це пов’язано?
На мою думку, така дискусія пов’язана з тим, що Львівський музей історії релігії – це надзвичайно цікавий заклад культури, який має величезні фонди і унікальні колекції сакрального мистецтва. Зрозуміло, що музей розташований у пам’ятці архітектури у центрі міста у Домініканському монастирі, а відтак до цього закладу культури є особлива увага. Те, що зараз відбувається навколо музею історії і релігії, ще раз підтвердило той факт, що музей має свій статус у місті, області, державі, а відтак викликає велике зацікавлення у громадськості.
Говорять про те, що є інший претендент на місце директора музею. Чи відчуваєте Ви якесь напруження стосовно цього?
Я постійно чую обурення колективу, що ззовні намагаються дестабілізувати роботу музею і нівелювати нашу роботу. Я, як директор, стоятиму на захисті свого колективу та підтримуватиму усі прогресивні починання. Людина, яка сьогодні створює штучну колотнечу довкола цього питання є відомим у Львові колекеціонером сакрального мистецтва , і тому виникає багато запитань для чого їй потрібна посада директора музею. Крім того, Голова облдержадміністрації Віктор Шемчук у своєму нещодавньому коментарі чітко розставив усі крапки над “і”, та підтвердив свою державницьку позицію щодо галузі культури і до цього музею зокрема.
Відомо, що багато музеїв у Львові, Львівській області та Україні мають величезні фонди, та їх об’єкти неопубліковані. Що на Вашу думку потрібно з цим робити. Чи є такі експонати у музеї історії релігії?
В музеї є достатньо кваліфікованих фахівців, які мають і професійну і патріотичну позицію, які налаштовані на те, щоб ці фонди були опубліковані і відповідним чином збережені. Моя позиція, як нового директора музею налагодити цю роботу.
Крім того, ми маємо на меті розробити концепцію наповнення фондів. Таку концепцію має мати кожен музей відповідно до своєї діяльності і ми працюємо над такою концепцією. Тобто музей історії і релігії зберігає, опубліковує і опрацьовує пам’ятки сакрального мистецтва. Це основний наш напрямок роботи із фондами, тому цю роботу ми будемо продовжувати.
Чи є в планах оновити основну експозицію музею?
Вона обов’язково потребує оновлення, так як її не було кілька десятків років. Ця проблема є задавненою. Але перш за все ми повинні зрозуміти, як ця експозиція має виглядати. На основі музею, ми плануємо зробити дискусійний, консультативний, діалоговий майданчик, який буде стосуватися не лише нашого музею, а взагалі проблем реекспозиції музеїв України. Ми будемо залучати фахівців, які знаються на цій проблемі. Нова експозиція буде народжуватися в процесі пропозицій, діалогу і професійного підходу.
