Такі дані було наведено під час презентації Міграційного профілю України за результатами загальнонаціонального обстеження трудової міграції, проведеного Державною службою статистики України спільно з Інститутом демографії та соціальних досліджень імені М.В.Птухи НАН України у 2012 році, передає УНІАН.
Кількість громадян віком від 15 до 70 років, які з 1 січня 2010 року до 17 червня 2012 року працювали або шукали роботу за кордоном, становила 1,2 млн осіб, або 3,4% населення відповідного віку. Серед населення працездатного віку частка трудових мігрантів за цей період становила 4,1%.
Потоки трудової міграції мають досить чітку географічну спрямованість. Переважно вони здійснюються до найближчих країн або більш віддалених країн, але з привабливішими умовами.
Найбільше наших співгромадян працюють у Росії (43,2%), Польщі (14,3%), Італії (13,2%) та Чеській Республіці (12,9%).
Серед інших країн, куди спрямовані потоки українських трудових мігрантів, - Іспанія (4,5%), Німеччина (2,4%), Угорщина (1,9%), Португалія та Білорусь (по 1,8%).
Крім того, значна частина трудових мігрантів з України працює за кордоном без належних дозволів, тобто нелегально. За даними Держкомстату, у 2008 році 35,1% заробітчан мали дозвіл на проживання та роботу, 39,3% - на тимчасову реєстрацію, жодного офіційного статусу перебування за кордоном не мали 25,6% мігрантів.
Разом з тим, з часом внаслідок проведення у низці країн перебування українських заробітчан міграційних амністій (Італія, Іспанія, Португалія, Греція), запровадження нового законодавства (Росія, Польща) ситуація дещо поліпшилася. Згідно з даними дослідження, минулого року без офіційного статусу за кордоном працювали 20,4% українських мігрантів.
Також дослідження показало, що трудова міграція поширеніша серед чоловіків - вони становлять 2/3 загальної кількості заробітчан. Частка трудових мігрантів серед українських чоловіків віком від 15 до 70 років становить 4,8%, тоді як жінок - майже вдвічі менше (2,2%).
Сільські мешканці формують 54,3% всього контингенту заробітчан. Рівень участі сільського населення у трудовій міграції у 2,9 раза вищий, ніж міського: до неї залучено 6,3% сільського населення віком від 15 до 70 років, проти 2,2% міських мешканців.
