Так, вчені Науково-технологічного комплексу "Інститут монокристалів" НАН України і Харківського інституту сцинтиляційних матеріалів, який входить до його складу, приступають до пошуку неорганічних сцинтиляторів для детекторів нового покоління, придатних до роботи в інтенсивних полях іонізуючого випромінювання в оновленому Великому адронному колайдері зі збільшеною світимістю.
Як повідомив Голова Державного агентства з питань науки, інновацій та інформатизації Володимир Семиноженко, ця робота серйозно підтримується на державному рівні, в тому числі і фінансово. На проведення цих робіт виділено 280 тисяч гривень.
Він нагадав, що на початку жовтня поточного року вчені Пітер Хіггс і Франсуа Енглер отримали Нобелівську премію з фізики за виявлення елементарної частинки - бозона Хіггса або "частки Бога", що дозволило вченим зрозуміти, як утворюється маса частинок. До цього процесу причетні й українські вчені, оскільки ключовий елемент Великого адронного колайдера - спеціальний детектор - успішно розробили і створили завдяки відкриттю вченими НТК "Інститут монокристалів" НАН України унікального сцинтилятора (PWO), що дозволив реєструвати високоенергетичні частинки і, власне, бозон Хіггса.
Робота Харківського інституту сцинтиляційних матеріалів з пошуку неорганічних сцинтиляторів для детекторів нового покоління передбачає розробку методів отримання кристалів на основі легких матриць і вимірювання їхніх сцинтиляційних параметрів; дослідження радіаційної стійкості обраних кристалів при опроміненні високоенергетичними протонами і гамма-квантами; проведення порівняльного аналізу радіаційного ушкодження кристалів, що складаються з легких і важких атомів. На виході Інститут повинен розробити сцинтиляційні кристали для роботи в інтенсивних полях іонізуючого випромінювання в оновленому Великому адронному колайдері зі збільшеною світимістю: світловий вихід - не нижче 1000 фот/МеВ; час загасання сцинтиляцій - не більше 200 нс; зменшення оптичного пропускання при опроміненні високоенергетичними протонами не більше 30%.
Після закінчення робіт Інститут повинен надати методики отримання монокристалів на основі легких матриць; експериментальні зразки монокристалів для випробувань в умовах опромінення високоенергетичними протонами і гамма-квантами; протоколи експериментальних досліджень оптичних і сцинтиляційних характеристик отриманих монокристалів в діапазоні 200-800 нм, до і після опромінення високоенергетичними протонами і гамма-квантами, повідомили у прес-службі Держагентства з питань науки, інновацій та інформатизації.
