Сполучені штати просили не розганяти Майдан
Силовий сценарій щодо Євромайдану прогнозувався ще у п’ятницю, хоча ввечері 29 листопада посол США Джефрі Пайєтт попросив не розганяти учасників мирних демонстрацій в Україні. І до 4-ої ранку на Майдані справді було спокійно. Лише над ранок на Майдані Незалежності масово "висадився" "Беркут".
В інтерв’ю "Голосу Америки" Джефрі Пайєтт заявив:
"Для Сполучених Штатів свобода висловлювання і свобода слова, і свобода преси - фундаментальні принципи. Ми постійно повторюємо, що це наш найвищий пріоритет. Повага до цих цінностей - одна з основ наших стратегічних двосторонніх взаємин. Відхід від цих принципів матиме серйозні наслідки".
Чи відчує на собі українська влада ці "серйозні наслідки" - питання відкрите, адже поки що далі заяв справа не пішла. А їх було зроблено зо три десятки - починаючи від Президента і закінчуючи керівниками міліції; починаючи від полських опозиціонерів - закінчуючи українськими дипломатами.
Поляки обурені - побили їхніх
Найактивніше на побоїще в Києві відреагувала Польща, що й недивно, адже під час розгону під руки "беркутів" потрапили двоє поляків. Відтак в неділю, 1 грудня, посла України в Польщі викликали для пояснень.
"Польща засуджує не лише побиття польських громадян, яке мало місце в ніч на суботу, а загалом застосування сили до учасників мирного протесту у Києві", - заявив у суботу прес-секретар Міністерства закордонних справ Польщі Марчін Войчеховський.
Висловилися з приводу цих подій і низка інших польських політиків та посадовців. Мабуть, найбільше заяв з цього приводу зробив польський міністр закордонних справ Радослав Сікорський.
У суботу він у своєму Twitter’і написав: "Умиротворення мирних демонстрацій не європейська інтеграція України. Ми засуджуємо насильство в будь-якій формі. Президент Янукович дуже серйозно прорахувався щодо Угоди про асоціацію з Європейським Союзом і щодо народу України".
Більше того, Сікорський висловив сумнів з приводу того, що у Києві можна проводити засідання Ради міністрів закордонних справ ОБСЄ (Організації з безпеки та співробітництва у Європі):
"Коли правоохоронці напали на мирну акцію, Київ - навряд чи доречне місце для зустрічі ОБСЄ", - написав він у своєму мікроблозі.
Додамо, що Україна зараз головує в ОБСЄ. Засідання Ради голів МЗС ОБСЄ планувалося на 5-6 грудня.
В той же час, прихильне ставлення Сікорського до України нікуди не зникло.
"ЄС і Польща готові допомогти вам, щоб перетворити вашу країну в конкурентоздатний європейський успіх, який базується на законі. Брюссель і Варшава готові допомогти Україні імплементувати Угоду про асоціацію і провести реформи, в тому числі, подолати корупцію. Але для цього необхідно лідерство на самому верху", -
написав вчора головний польський дипломат.
Заяви - заявами, але без дій вони не мають під собою жодного підґрунтя. Тому польський президент вирішив діяти. Першим його кроком став намір скликати Раду національної безпеки Польщі, на якій планується обговорити ситуацію в Україні. Коли саме польська Рада нацбезпеки збереться - невідомо. Зате відомо, що Коморовський хоче поговорити з Президентом України Віктором Януковичем про останні події в Україні.
Політичний ігнор?
Сьогодні, 2 грудня, президент Польщі Броніслав Коморовський мав зустрітися з українським Президентом Віктором Януковичем на Львівщині під час відкриття пункту пропуску "Грушів-Будомєж", але зустріч було скасовано ще в кінці листопада з ініціативи української сторони. Інформацію про це Коморовський повідомив на прес-конференції 29 листопада. Складається враження, що Янукович "передчував недобре", тому й вирішив відмінити зустріч.
Зазначимо, пункт пропуску "Грушів-Будомєж", збудований за польські гроші і розташований на польській стороні, мали, за інформацією Коморовського, відкрити віце-прем'єри Олександр Вілкул та Януш Пєхоцінський. Але вчора увечері цю церемонію "понизили" в статусі: відтак пункт пропуску, збудований поляками, відкрили без поляків і навіть без Вілкула. Вищезгаданих осіб замінили голова Львівської ОДА Олег Сало, голова Держприкордонслужби України Микола Литвин та Надзвичайний і Повноважний Посол України у Польщі Маркіян Мальський.
Але це ще не всі способи, якими Польща показує своє ставлення до української влади. Сьогодні у Львові мала відбутися дванадцята сесія економічного форуму "Україна-Польща", але - вже не відбудеться. Форум скасували до стабілізації політичної ситуації в країні, про що заявив очільник Польсько-української господарчої палати Яцек Пєхота. Він, утім, зазначив, що Форум таки пройде, але станеться це тоді, коли ситуація в Україні стабілізується.
Своє слово сказали й інші польські політики. Зокрема, лідер найбільшої у Польщі опозиційної політсили "Право і Справедливість" (PiS) Ярослав Качинський закликав Євросоюз терміново відрядити своїх посланців до України і закликав європейське співтовариство готувати "великий план з підтримки" нашої країни. Але до яких саме дій мав би вдатися ЄС, польський опозиціонер так і не сказав.
Вчора Ярослав Качинський разом з віце-президентом Європарламенту, теж поляком, Яцеком Протасевичем виступали на масштабному мітингу в Києві, який, кажуть, зібрав більш ніж півтора мільйони людей. Вони запевнили, що ЄС і надалі чекає на Україну і двері Євросоюзу для неї залишаються, як і раніше, відчиненими. В той же час Я. Качинський наголосив на тому, що "немає жодного вибачення тим, хто допустив кровопролиття під час розгону мирної акції на Майдані Незалежності".
Також в суботу на розгін Євромайдану відреагував ще один поляк, екс-голова Європарламенту Єжи Бузек.
"Сьогодні українці прокинулись у похмурій реальності. Не лише через те, що вчора у Вільнюсі українська влада проігнорувала геополітичний вибір більшості громадян. Але головне через те, що правоохоронці брутально розігнали мирних протестувальників на євромайдані - переважно студентів і журналістів. Янукович наніс ляпаса кожному європейцеві тим, що атакував мирний протест, який підтримує європейські цінності. ЄС не залишить це безглузде насильство без відповіді! Ми закликаємо українську владу до негайного припинення насильства. Бажаю сили українцям і мужності у відстоюванні своїх мрій!", - написав екс-голова Європарламенту. – наголосив він.
Західна Європа також шокована
Не залишилися осторонь українських подій і інші країни. Зокрема, Німеччина, Італія і Великобританія викликали до себе послів України, щоб ті роз'яснили, що ж насправді відбулося цієї ночі. Окрім того, Велика Британія закликала українську владу поважати право на мирний протест і провести ретельне розслідування розгону мітингу на підтримку євроінтеграції на майдані Незалежності. А посол цієї держави в Україні Саймон Сміт зізнався, що "був глибоко схвильований, коли побачив (в суботу) вранці картини залякування та насильства проти мирного Євромайдану в Києві".
Щодо інших заяв, то міністри закордонних справ Польщі Радослав Сікорський та Швеції Карл Більдт у спільному зверненні попросили владу та мітингувальників забезпечити мирність акцій. А Верховний представник ЄС з питань зовнішньої політики і політики безпеки Кетрін Ештон і Єврокомісар з питань розширення та Європейської політики сусідства Штефан Фюле закликали владу притягнути до відповідальності винних у кривавому розгоні Євромайдану.
З подібною заявою виступив і міністр закордонних справ Литви Лінас Лінкявічус.
І за океаном не промовчали
Також в суботу з Посольства України в Канаді звільнилася перший секретар установи Наталія Голуб. Зробила вона це у відповідь на побоїще на Євромайдані. Згодом, за повідомленнями ЗМІ, посол Канади в Україні склала свої повноваження.
Міністр закордонних справ цієї держави Джон Берд не забарився і також відреагував на події в Україні:
"Канада рішуче засуджує плачевне застосування насильства українською владою проти мирних демонстрантів на Майдані Незалежності. Ці демонстранти просто хочуть бути ближчими до асоціації з Європейським Союзом. Свобода слова і свобода зібрань є фундаментальними принципами будь-якої справді демократичної країни. Ми закликаємо уряд України поважати і справді захищати права своїх громадян висловлювати свою думку вільно, відповідно до правил Організації з безпеки і співробітництва, на принципах Європи. Канада стоїть з народом України, щоб побудувати суспільство, засноване на волі, демократії, правах людини і верховенства закону", -
йдеться в заяві канадського міністра закордонних справ.
Що стосується Сполучених Штатів, то Держдепартамент і Посольство США в Україні також засудили дії української влади, нагадавши про основні свободи громадян.
У цьому контексті доречно згадати і про те, що міжнародний фонд "Відродження", заснований американським бізнесменом Джорджем Соросом, припинив роботу в Україні. Однак, відновлення співпраці стане можливим, як тільки покарають винних за події на євромайдані в Києві.
Європейські посли поспівчували українцям і розкритикували їх
Свою підтримку Україні висловили також посли десятьох країн ЄС: вони вийшли на стихійний мітинг, який розпочався на Михайлівській площі Києва в суботу, після трагічних подій на Євромайдані.
Проте вже наступного дня, у неділю, після спроб штурмом взяти Адміністрацію Президента, від світової спільноти дісталося також самим мітингувальникам:
"Ми засуджуємо сьогодні насильство на вулиці Банковій і напад на громадські будівлі, а також закликаємо всі сторони уникати конфронтації", - йдеться у спільній заяві посла США в Україні Джефрі Пайєтта і посла ЄС в Україні Яна Томбінського (теж, до речі, поляка).
Зазначимо, під час учорашніх подій на Банковій постраждали іноземні журналісти - вони злились із натовпом протестувальників, внаслідок чого потрапили під руки "беркутам". Відтак в ОБСЄ засудили побиття журналістів. Крім того, Світовий Конгрес Українців виступив з вимогою до Януковича припинити брутальне побиття людей.
Росія нікого і нічого не засуджує
Тим часом в Росії вважають, що українці повинні самі у всьому розібратися. Та й про побиття "Беркутом" людей на Майдані заступник міністра закордонних справ Росії Василь Небензя навіть словом не обмовився. Ось така вона, "братня" Росія. "Братня", але не для громади, а для влади.
Опозиція просить про санкції щодо влади
Заяви - заявами, але у випадках, коли влада готова брутально кидати на своїх громадян "Беркут" і давати йому доручення жорстоко бити людей, заяви прирівнюються до бездіяльності. Це, очевидно, зрозуміли в опозиції. Так, лідер опозиційної партії "УДАР" Віталій Кличко звернувся до країн-членів ЄС та до інших демократичних країн ввести санкції стосовно української влади.
"Янукович після непідписання Угоди про асоціацію з ЄС вирішив, що йому дозволені будь-які безчинства та злочини проти власного народу. Якщо це не зупинити сьогодні, Україна перетвориться на дику поліцейську державу та джерело нестабільності в центрі Європи", - наголосив політик.
Цю заяву Кличко зробив у суботу, а вже сьогодні вітчизняні ЗМІ з посиланням на дипломатичні джерела в ЄС повідомили, що Євросоюз готовий наважитися на адресні санкції щодо винних у кривавому розгоні Євромайдану. Дипломатичне джерело стверджує, що незважаючи на нейтральну позицію країн ЄС, винні у побитті невинних людей мають бути покарані. Мовляв, якщо цього не зробить керівництво країни, то у ЄС є власні можливості, наприклад, цим людям можуть заборонити в'їзд в європейські держави. Однак говорити про те, як саме європейці збираються знайти винних у розгоні Євромайдану, поки що передчасно. Подальші дії Європи залежатимуть від розвитку ситуації в Україні у найближчі дні. Зараз країни ЄС із тривогою спостерігають за подіями. Ситуація в Україні найближчим часом буде розглянута у Брюсселі, запевнило джерело.
На ймовірні санкції натякнув і екс-посол США в Україні Стівен Пайфер, якщо, звісно, під поняттям "санкції" можна розуміти міжнародну ізоляцію Януковича.
"Застосування Януковичем сили проти демонстрантів в Україні є небезпечним поворотом подій. Це ще більше ізолюватиме його від ЄС і США", - написав Пайфер у своєму Twitter.
Україна - друга Білорусь?
З одного боку, введення санкцій могло б змінити ситуацію, з урахуванням того, що збитків могло б зазнати оточення Януковича та Азарова. Але з іншого боку, санкції можуть нашкодити Україні: по-перше, влада ще більше тяжітиме до Росії (бо ж санкції світового співтовариства її змусять це зробити, а Росія прийме Україну, бо та відмовилася від підписання Угоди про асоціацію з ЄС), а по-друге, демократії у нас від введення таких санкцій явно не побільшає. Візьмемо приклад Білорусі: ЄС вводив проти Білорусі санкції кілька разів.
Після проведення білоруського референдуму 1996 року щодо внесення змін до Конституції, які перерозподілили повноваження на користь президента, відносини Білорусі з ЄС погіршилися. Євросоюз відмовився визнати підсумки голосування.
Нагадаємо, у 1997 році Рада ЄС вже приймала рішення не продовжувати Угоду про партнерство та співробітництво, а також було введено заборону на контакти на вищому рівні. Також були скорочені програми технічного сприяння Білорусі, за винятком проектів ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
У листопаді 2004 року, після проведення чергового референдуму про поправки до Конституції, які дали можливість Лукашенкові обиратися на пост президента необмежену кількість разів, санкції було введено знову. Рада міністрів прийняла рішення заборонити в'їзд на свою територію керівництву Білорусі. Тоді ж ЄС заявив про припинення будь-яких контактів з офіційним Мінськом на рівні міністерств.
У 2005 році Рада ЄС схвалила принцип поведінки стосовно Білорусі: ЄС буде уникати повної ізоляції країни та зробить кроки до розширення контактів з громадянським суспільством, зберігаючи при цьому заборону на в'їзд до країн ЄС високопоставленим чиновникам Білорусі.
Після президентських виборів 2006 року в Білорусі ЄС посилив санкції. Був розширений список громадян країни, яким заборонили в'їзд на територію ЄС. Крім того, було прийнято рішення про заморожування усіх рахунків Олександра Лукашенка і чиновників у європейських банках.
У жовтні 2008 року дію цих санкцій було призупинено, тоді ЄС оголосив про прагнення залучити Білорусь до діалогу. Двічі - восени 2009 і 2010 років - міністри закордонних справ ЄС продовжували дію санкцій ще на один рік. Проте демократії в Білорусії не побільшало.
Володимир Пиріг
