Завтра розпочинається фестиваль Alfa Jazz Fest. Alfa Jazz - це не лише музика, а ще й тусовка заможних людей, які приїжджають сюди не лише послухати музику, а й витратити гроші. І, як з’ясувалося, Львів зовсім не готовий прийняти таких гостей, бо… вони не мають де витратити гроші. Про це – в інтерв’ю з ресторатором, власником мережі авторських ресторанів «Рестарон» Вардкесом Арзуманяном.
Львів – місто з доволі демократичними цінами. І досі до нас приїжджали туристи переважно з невисокими доходами. Натомість досвід проведення фестивалю Alfa Jazz Fest показав, що поступово більшає гостей з вищими доходами і, відповідно, іншими потребами. Ви це відчуваєте у власних закладах?
До певного часу ми мали туристів, які добиралися до нас тільки на авто та потягах. Це туристи, які користуються недорогими видами транспорту, тому що, скажімо, або не можуть собі дозволити перельоти на літаку, або таких рейсів до Львова просто не було. Сьогодні ми маємо хороший аеропорт та подію, яка приваблює заможних туристів. Наразі це тільки Альфа-джаз. Публіка, яка прилітає власне на цей фестиваль, потребує особливої уваги до себе. А у нас в місті працює маса демократичних закладів. Натомість до прийому гостей, які житимуть в 5-зіркових готелях, ми ще не готові.
Досі не було такої потреби …
Справа в тому, що більшість наших закладів про щось розповідають. І якщо будується якась концепція, то вона про щось розповідає: що було в минулому, або створюються якісь сучасні історії. А гості, які прилітають на Альфа джаз, в більшості випадків не потребують цих історій, і навіть цього джазу. Вони сюди їдуть на тусовку. І їм потрібно щось інше. Як показав досвід попередніх років, такий гість у закладі потребує передовсім дорогих напоїв, страв з дорогих продуктів і особливої уваги до себе. Частина з них ходить з охоронцями. Чи готові ми приймати таких гостей? Я спілкувався минулого року з такими гостями, і вони були справді незадоволені, що не можуть провести час так, як вони хотіли б.
Крім ресторанів з високими цінами, чого іще бракує?
Наприклад, нічного життя. Якщо вони приїхали відпочити на якийсь обмежений час, вони звикли, що можуть провести час ще в іншому місці. Передовсім, йдеться про нічні клуби. А в нас немає нічних клубів такого рівня. Ми не готові зараз задовольнити потреби мешканців 5-зіркових готелів. І один Альфа джаз нічого не змінить. Якби таких подій було декілька, то і ситуація би змінилася.
Ви маєте на увазі ще якісь фестивалі? Їх і так у Львові по кілька штук на кожні вихідні…
Не обов’язково фестивалі. Коли розроблялася стратегія розвитку міста, багато говорилося про конференц-туризм. Наскільки мені відомо, місто докладає зусиль, щоб цей напрямок розвивався. Місто від цього тільки виграє, бо набуде гостей нової якості. Варто було би також звернути увагу на лікувальний туризм. Нещодавно я був у Дюсельдорфі і побачив таку цікаву річ: більшість 5-зіркових готелів мають власні клініки. І туристи приїжджають туди лікуватися. Відповідно, туди ж включено всю інфраструктуру: дорогі бутіки, ресторани тощо. А ми вже сьогодні знаємо, що лікувати, наприклад, зуби в Україні набагато дешевше, ніж у Європі. Тому такий вид туризму має всі шанси розвиватися і приваблювати заможного гостя. І ще важливо, що цей вид туризму не потребує великих капіталовкладень. Для цього достатньо об’єднати наших стоматологів та готельєрів, щоб у них було бажання відкривати при готелях хороші стоматологічні клініки. «Лікувальну» тему справді можна розвивати. Бо неподалік Львова є Моршин, Трускавець, Східниця, куди люди приїжджають лікуватися. А що заважає привозити цю воду до львівських готелів? Я не бачу у цьому проблеми, бо у всі готелі Трускавця вода привозиться. Так само можна цю воду постачати у львівські готелі.
А може є смисл подивитися на це по-іншому: Львів – невеличке місто, зі своїм духом, зі своїми традиціями, де не прийнято ходити з охоронцями, де усі гості – рівні. Може, є смисл залишатися собою, а не підлаштовуватися під когось з охоронцями?
Ми нікуди не подінемося: ми знаходимося у просторі, де люди намагаються підтримувати свій імідж. Хто така людина з охороною? Це людина, яка має певний імідж. Гостинне місто приймає людей такими, як вони є. Ми вже в багатьох речах не можемо орієнтуватися на Європу. Львів має своє обличчя, свій почерк, свій дух, свої традиції, свою гостинність. Я думаю, неправильно брати за основу якісь європейські міста. Якби ресторатори пішли вже протореним шляхом, то в нас не було би такого розмаїття, яке ми маємо. Усе було би однакове, уніфіковане, не було би такої гастрономії, закладів.
Якщо говорити про умови для заможних туристів, то тут може виникнути конкуренція з іншими містами. Київ дозволить Львову зосередити на собі відпочинок "товстосумів"?
Є досвід великих столиць пострадянського простору, які стали місцем заробляння грошей. Але більшість, яка в таких містах гроші заробляє, там не відпочиває. Так, Київ – це мегаполіс. Але там заробляють гроші. Крім того, треба врахувати, що наша столиця безлика. Вона втратила не тільки свої каштани, але й ще багато чого, від чого можна отримати задоволення, просто прогулюючись містом. Інше питання, що, на мою думку, зараз використовуються певні механізми пропаганди, щоб повпливати на свідомість людей. На сьогодні комунікації стали знаряддям влади, щоб обмежити спілкування українців між собою, щоб львів’яни не побачили Донецьк, щоб не розповіли донеччанам про Львів. До речі, коли працював рейс Донецьк-Львів, ми гостили в себе багато туристів зі Сходу. Але комусь це, мабуть, не сподобалось. І це неправда, що рейси не окуповувалося. Просто ця комунікація між українськими регіонами стала комусь дуже невигідною.
Розмовляла Оля Ігнатова