Акція для вічно бідних студентів - тренінг про те, як зекономити суттєво гроші підчас сесії і взагалі за період навчання в університеті. Ні, це не особлива дієта чи проект про підвищення стипендій, а конференція, присвячена боротьбі з корупцією у вищих навчальних закладах на тему "Як я можу подолати корупцію у своєму університеті?".

Захід відбувався 24 вересня у конференц-залі Львівського палацу мистецтв. Організатор - Студентське братство Львівщини, - запросив аж чотирьох спікерів. Останні мали розповісти все, що знають про хабарництво - звідки воно береться, хто провокує та, найосновніше, - як із ним боротися на всіх його етапах.

Здавалося би, мета благородна, тема актуальна та особливо болюча для цільової аудиторії. Все вказувало на те, що тренінг буде успішним. Однак... антикорупційно налаштованої молоді зібралось "аж" 35 осіб (і це разом із представниками мас-медіа). Також варта уваги львівська пунктуальність - о 17.00 (коли виступи вже повинні були розпочатись), організатори тільки розпочали налаштовувати мікрофони.

І от, о 17.20 до мікрофону нарешті запросили першого спікера - Івана Вакарчука, ректора ЛНУ імені Івана Франка, громадського діяча та екс-міністра освіти.

Свою промову Іван Олександрович розпочав із чудової фрази, яка, фактично, і задала тон всієї конференції: "Щоби подолати корупцію, потрібна політична воля. Лише силовими методами ніхто нічого не досягне". Він розповідав слухачам про важливість незалежного оцінювання у системі боротьби із корупцією в університетах, зокрема при вступі до ВНЗ та імовірні реформи цього процесу. Також робив особливий наголос на те, що: "Студент є молодший колега викладача, вони повинні співпрацювати", нагадуючи цим, що насправді ієрархія "викладач-студент" є дуже умовною та легко ліквідовується, і стосунки повинні будуватись на взаємній повазі, а не на приниженні хабарами.

Наступним спікером була юрист, народний депутат України IV i VII скликань Леся Оробець. На відміну від філософських роздумів та трохи пафосної промови ректора, вона відразу перейшла до практичних порад боротьби з корупцією, оскільки вирішила, що теорії вже досить. Великий плюс - депутатка зі самого початку свого виступу розпочала діалог зі слухачами, постійно запитувала, дискутувала та відповідала сама. Говорила чітко і по суті, не відходячи від теми. Очевидно, вона перейняла досвід студентів Гарварду, яких, за її словами, "вчать правильно розставляти пріоритети", тому що основні лінії промови пролягали у двох напрямках: перший - це те, що потрібно чітко визначити, які предмети тобі потрібні, щоби стати кваліфікованим спеціалістом, а на решту можна просто не ходити. І друге - що робити, коли ви безпосередньо стикаєтесь з корупцією в університеті. Леся Оробець визначає такі 4 складові успішної боротьби:

1) конкретність (хто, коли і за що вимагає гроші);

2) публічність (залучити якомога більше людей та структур для подолання проблеми);

3) організованість (соломинку зламати легше аніж цілий віник);

4) бажання йти до кінця.

"Хочете приниження, хочете мати липовий диплом та просити в батьків влаштувати вас на роботу - продовжуйте давати хабарі. Побачите потім, як і коли вона вам відгукнуться!", - такими словами закінчила Оробець свою промову.

Третім до мікрофона вийшов Олесь Пограничний, який, попри всю свою різноманітну діяльність, представився як просто один із засновників Студентського братства. Він розглянув інший бік питання хабарництва - а саме проблему вибору між бунтом проти корупціонерів та простим плином за течією та стадним інстинктом "бути як усі".

"Не по-геройськи воно, не романтично - протистояти системі. От років через двадцять, можливо, так - ви будете молодцем. А в реальному часі - зовсім ні".

Олесь розповідав приклади із власного життя, зокрема про Революцію на граніті, коли студенти, які піднялись, виглядати на той час незрозумілими диваками, які хочуть не знати чого. І аж тепер до тієї більшості, яка колись скоса дивилась на молодих людей, дійшла справжня суть справи. "Байдужість оточення до твоєї геройської поведінки ламає, - ділиться журналіст. - Складно робити щось для загалу, який мовчить".

Наприкінці свого виступу Пограничний дав надзвичайно цінну для студентів пораду: "Тримайся себе, своїх переконань. Потім запит на тебе може прийти, а тебе вже нема. Бути хорошим щодня - це теж неабиякий подвиг".

Останнім спікером була член ГО "Центр демократичного відродження" Дарія Кудрицька, яка спершу почала ділитись історією свого життя та поступлення до університету. Можливо, це якось стосувалось хабарництва, однак дівчина, не договоривши, перейшла на оповідки про репресії студентів за їхні політичні та культурні вподобання. Потім, очевидно, згадала, що тема конференції - корумпованість навчальної системи, і мова пішла вже про проект "Центру демократичного відродження", а саме про соціальне опитування в рамках проведення Форуму "Вища освіта. Корупція. Думка молоді".

Кудрицька назвала такі цифри: кожен четвертий студент (а опитано було молодих людей зі семи львівських ВНЗ) давав хабара працівникам університетів, у 27 % випадків хабарник сам натякав студенту про гроші. 42 % студентів давали хабар за отримання заліку і лише 27 % - за іспит. 21 % абітурієнтів платили саме за вступ до вищого навчального закладу.

Ця конференція є лише початком низки подібних заходів.

Наступні тренінги відбудуться:

1-3 жовтня 2013 року у Львівському національному університеті імені Івана Франка;

15-17 жовтня 2013 року у Національному університеті "Львівська політехніка";

5-7 листопада 2013 року у Львівському національному аграрному університеті;

19-21 листопада 2013 року у Національному лісотехнічному університеті України.

Текст Тетяна Павліченко